У ЗМІ назвали п’ять ознак провалу уряду Шмигаля в ситуації з поставками агропродукції в ЄС

На ранок понеділка Єврокомісія попередньо затвердила заборону імпорту до п’яти “критичних” прикордонних країн пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Таке рішення було прийняте під тиском фермерів з Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини, а також через рішення їхніх урядів повністю або частково заборонити імпорт або навіть транзит української агропродукції.

Журналісти вважають, що таке рішення слід вважати поразкою уряду з кількох причин. По-перше, їхня думка полягає в тому, що команда Дениса Шмигаля, ймовірно, пристала на першу ж пропозицію про конвойований транзит зерна і заборону імпорту, яку їм нав’язали поляки. Журналісти стверджують, що поляки заздалегідь “задерли планку”, аби мати простір для переговорів. Крім того, уряд України порушив Угоду про асоціацію та внутрішні правила ЄС щодо розподілу відповідальності за сфери впливу, а також недооцінив можливість звернутися за допомогою до Брюсселя. Це призвело до слабшої переговорної позиції України, яку використали інші країни та Єврокомісія. В результаті, Україна не була запрошена до переговорів про “зернову кризу” в ЄС.

Перш за все, ситуація, яка склалась, показує, наскільки складними стануть виклики для Києва після вступу України до ЄС. Європейці вже розуміють наслідки постачання українських продуктів харчування на спільний ринок у майбутньому. Водночас конкуренція між великими агрохолдингами та дрібними фермерськими господарствами, майже напевно, буде виграна першими. Чи готовий уряд захистити виробників та їх інтереси на цьому рівні? Автори статті висловлюють підозру, що навіть аграрії вже не вірять в це.

Крім того, за думкою авторів, уряд Дениса Шмигаля не має “асиметричних” відповідей на подібні кризи в майбутньому. Класичний набір реформ, таких як судові, правоохоронні, податкові, пенсійні та енергетичні, може стати універсальною відповіддю. Наприклад, прозорі та зрозумілі умови інвестицій для європейського бізнесу, участь у відбудові України та інфраструктура для інновацій. Але такої універсальної відповіді поки немає та не передбачається в найближчому майбутньому, підсумовують автори.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *